UA
  • English
  • Türkçe
  • русский язык
  • українська
  • العربية
  • Français
  • español, castellano
  • فارسی
  • Deutsch
  • 中文 (Zhōngwén), 汉语, 漢語
  • дивись

    Хатай

    Тунель Тита Веспасіана

    Тунель, який був включений до Cписку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2014 році, почали будувати в 69 році нашої ери за наказом римського імператора Веспасіана для того, аби вберегтися від повеней. Будівництво тунелю, який огинає місто та змінює напрямок течій, було завершено наступником Веспасіана та його сином Титом у 81 р. Н. Е. Над будівництвом тунелю довжиною 1380м, висотою 7м та шириною 6м, повністю висіченого у скелі, працювали римські легіонери та раби. Над тунелем до сьгодні зберігся римський одноарковий міст з кам’яних блоків.

    Кам’яні могили та печера Бешіклі

    Це недалеко від тунелю Тита. У римських гробницях, висічених у скелястих схилах, є поховання, що належать багатим римським сім'ям та їхній прислузі.

    Текнепинар (плато Батиаяз)

    На відстані 20 км від Антакї і 17 км від району Самандаг. У цьому високогірному селі, де історія і природа переплітаються, є кемпінги та місця для пікніків, повні крижано-чистих вод,. Тут вирощуються притаманні для Середземноморського регіону овочі та фрукти.

    Комплекс Пайяс Соколлу Мехмет-паша

    Комплекс був побудований у 1574 році архитектором Сінаном на замовлення Соколлу Мехмет-паші, візира Сулеймана Пишного. Він складається з караван-сараю, лазні для чоловіків та жінок, медресе, мечеті та 45 магазинів

    Велике подвір’я караван-сараю, який є найважливішою будівлею комплексу, оточене куполоподібними кімнатами, навколо яких ночували каравани та мандрівники.

    Арсуз

    Розташований між горами Аманос і Середземним морем, Арсуз є улюбленим центром морського відпочинку та туризму, який виділяється своєю колонадною гаванню та античним містом Рос, а також природними красотами. Окрім ресторанів та розважальних центрів навколо, це ідеальне місце відпочинку для трекінгу, парапланеризму, дайвінгу та мисливського туризму.

    Церква святих Петра і Павла

    Будівництво православної церкви на вулиці Хюррієт в Антак'ї, відоме як місце, де сходяться три релігії, розпочалося в 1860-х роках, але воно було зруйноване землетрусом 1872 року. Церква, яка була відкрита для богослужінь у 1900 році, має прямокутний план побудови. Церква, внутрішній двір якої оточений портиками, і сьогодні відкрита для богослужінь.

    Харбіє (Дафне)

    Місто Харбіє, розташоване в районі Дефне в Хатаї, поєднане з Антак’єю за допомогою дороги довжиною 8 км. Давні назви цих водоспадів, що змішуються з річкою Асі, - Касталія, Паллада та Сараманна.

    Зі знахідок, отриманих під час археологічних досліджень, зрозуміло, що ця територія використовувалася як поселення з 4500-3000 рр. до н.е. Для відпочинку у елліністичний та римський періоди заможні люди будували великі особняки та вілли. Один із полководців Олександра Македонського. Селевк Нікатор не лише заснував Антак’ю, а також розбудував цю територію.

    Легенда про Аполлона та Дафну свідчить, що втікаючи від Аполлона, німфа перетворилася на лаврове дерево, а водоспад Харбіє це сльози Дафни – прекрасної німфи.

    Самандаг Чевлік

    Район Самандаг це древнє місто, засноване Селевкосом Нікатором I на рівнині, де гора Кель (гора Касій) і гора Муса омиваються Середземним морем. В регіоні є печерні поселення ще з епохи палеоліту. Вони особливо відомі тунелем Титу та скельними гробницями. Пляж Саманда-Чевлік, який є одним з найдовших пляжів у світі (довжина його складає 14 км) є одним з пунктів нересту морських черепах Каретта

    Дерево Муси, Самандаг

    Знаходиться у районі Самандаг провінції Хатай, у селі Хидирбей Згідно з легендою Святий Хидир та святий Муса зустрілися на березі Самандагу І піднялися разом на гору. У тому місці, де знаходиться дерево, Муса встромив у землю свій посох і попив води. Поглянувши на посох, він побачив, що той став зеленим і перетворився на саджанець. Вважається, що саджанець, який живиться з води Аб-Яшам, до набуття теперішнього вигляду розвивався протягом тисяч років.

    Археологічний музей міста Хатай

    Під час розкопок 1932-1939 рр., проведених в Антак'ї, виявлено знахідки , більшість з яких датовані римським періодом і демонструють багатство і пишність міста. Особливо багата колекція мозаїчних артефактів, знайдена у Харбіє та Самандагу під час розкопок в Антак'ї. Вона зберігається у археологічному музеї міста Хатай, а також у Художньому музеї Університету Принстону (США), Музеї Вустера (США), Луврі (Франція) а також інших 20 музеях по світу.

    Музей археології Хатая, який був завершений у 1939 році, відкрили для відвідувачів 23 липня 1948 року, після того, як під час розкопок було знайдено артефакти.

    Та потім стало зрозуміло що старий музей не відповідає сучасним вимогам. А тому для того, аби якнайкраще експонувати колекції археологічного змісту, у Хатаї було побудовано новий музей археології у грудні 2014, який діє і донині З відкриттям своєї нової будівлі музей археології Хатая став музеєм з найбільшою у світі експозицією мозаїки.

    Найбільша колекція мозаїк у світі виставляється на площі 3500 квадратних метрів. Доісторична, палеолітична культура (анімація печери Учагизли), культура амуків (артефакти рівнинних курганів Амук), елліністичний період (заснування Антакії), римський період (мозаїки), культура некрополів (саркофаги), Візантійський період (мозаїка), Хатай у Середньовіччя та його релігії, Археологічна історія Хатаю - поточні розкопки / виставки, які розмістилися на 10.700 квадратних метрах.

    Узун Чарши (Довгий базар)

    Це історичний базар у центрі Антакії, який складається з безлічі секцій і служить людям, що живуть у цьому місті протягом століть. Там є старовинні корчми, лазні, мечеті, іюагатолітні дерева та цікаві споруди. На базарі є багато корчм та критих кіосків, таких як Куршунлу Хан, Сідіклі Хан, Сокуллу Хан. Хамам Джінді, хамам Сака, хамам Мейдан, Йені Хамам, а також старовинні лазні, які працюють і до сьогодні.

    Церква Святого Петра (Музей)

    Церква Святого Петра вважається першою християнською церквою Вона знаходиться понад шляхом Антак’я-Рейханли, на західному схилі гори Стауріс (гора Хрест або гора Хабіб-і-Неджар) і власне, є продовженням гори, бо видовбана просто у скелі. Церква була зведена у природній печері у готичному стилі. Згодом (у 12-13 столітті) її розширили на декілька метрів, добудувавши печері фасад. Церква була включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2011 році.

    Один з 12 апостолів Ісуса Христа — святий Петро — прибув до Антак’ї у 29-40рр н.е. і провів у вибитій в печері церкві зібрання християнської громади. Вважається, що це перше місце, де апостол Петро проповідував, і що громаду в печері вперше назвали "християнською" (від імені “Христос”). Тому церква Святого Петра відома як перша християнська церква.

    Папа Римський VI. Павло оголосив церкву Святого Петра "місцем паломництва". Католицька церква щороку 29 червня проводить богослужіння у старій церкві, з якої відкривається панорама на сучасне місто.

    На підлозі печери збереглися фрагменти мозаїки IV та V століть. Також на церковному вівтарі встановлена мармурова статуя Святого Петра, яка вважається священною. Щороку церкву Святого Петра відвідують тисячі місцевих та іноземних туристів.

    Мечеть Улу в Антак'ї

    Мечеть Улу, найстаріша і найбільша з мечетей Антак'ї, є частиною комплексу споруд, побудованих у різні періоди, таких як медресе, фонтан, імарет та крамнички, розташовані в центральному районі Антак'ї в провінції Хатай. Точна дата побудови мечеті невідома. Найстаріше знайдене свідчення це надпис в мінареті - Султан Мемлюк І, датована 670(1271) роком. Йдеться про період панування у місті султана Бейбарса.

    Мечеть Хабіб-і Неджар

    Мечеть Хабіб-і Неджар була побудована в 638 році, коли в Антак'ї правили араби-мусульмани. Ця мечеть вважається першою мечеттю Турецької Республіки та Анатолії в цілому. Мечеть на вулиці Куртулуш названа на честь антакійця, який першим повірив в апостолів Ісуса.

    Мечеть була побудована на місці старого храму за часів султана мамелюків Бейбарса. У північно-східному куті мечеті, на 4 метри під землею, знаходяться могили Хабіб-і Неджара і Сафа Шема, а біля входу знайдено саркофаги Іони та Павла. Навколо знаходяться кімнати медресе. У дворі мечеті знаходиться 19 фонтанів. Насліддя століття

    Антакійська синагога.

    Вважається, що будівля, яку використовувала єврейська громада Антак'ї, була побудована близько 1700 року. Єврейська громада проводить там церемонії на свята та відзначає важливі події. Синагога відкрита для релігійних служінь. Рукописи Тори, знайдені в синагозі, написані понад 500 років тому.

    Старі будинки та вулиці Антак'ї

    Унікальні вузькі вулички Антак'ї надають місту неймовірного шарму, відображають побут, традиції та звичаї людей. Будиночки, як правило, з високими кам'яними стінами та одно- або двоповерхові, з кімнатами навколо внутрішнього дворика. Будинки, зведені з каменю, цегли та дерева, майже не виступають на галасливі вулиці.

    Більшість будинків мають великі подвір’я, фонтани, криниці, сади з фруктовими деревами та квітами. Споруди, зведені два століття тому, побудовані та оздоблені в анатолійському стилі.

    Католицька церква

    Церква, розташована в вулиці Куртулуш, в центрі міста Антак'я, була відкрита для богослужінь у 19 столітті за спеціальним дозволом османського султана, коли одна із старих будівель в Антак'ї була переобладнана під церкву. Цей регіон Антак'ї утворює трикутник релігійної толерантності, який також називають основою вірувань, де розташовані мечеть, синагога та церква. Історія церкви налічує 600 років.

    Село Вакифли

    Єдине вірменське село – Вакифли, яке знаходиться за 4 кілометри від району Хатай-Самандаг, також є одним із сіл, що виробляють органічні продукти в Туреччині. Зелені сади села та аромат апельсинового цвіту, що розкинулися над широкими передгір’ями Лисої гори та гори Муса, зачаровують відвідувачів. Це село населяють турецькі громадяни вірменського походження.

    Тут виготовляють органічне вино, варення, оливкову олію, богма-ракію з інжиру та лікер із плодів мирту. Щороку тут святкують традиційні та релігійні свята, такі як Різдво, Великодень та Вознесіння Діви Марії.